| Головна » Статті » Доповіді |
Іннова́ції — об'єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового — новації. В науковий лексикон цей термін вперше ввів Й. Шумпетер, що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу». Крім того інновація розглядалася Й. Шумпетером як нова функція виробництва, її нова комбінація. Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві. Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво, управління підприємством та галуззю. Щось, що сприймається як нове, як нововведення. Форма керованого розвитку вже існуючих систем. Процес, в ході якого винахід або відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає давати економічний ефект. Значення інформації в сучасному суспільстві постає на перший план, тому учні повинні опанувати інформаційні технології, уміння одержувати, а також критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію. Саме цим і пояснюється актуальність застосування інтерактивних формі методів на уроках біології. Суспільство, „ Епохи інформації ” вимагає від людини: певних умінь, які можна застосовувати за будь – яких обставин; уміння мислити , а не накопичувати певну суму знань і поглядів; не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань; комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими спільно досягати мети. Процес навчання в школі повинен забезпечувати орієнтацію учнів в інформаційному просторі, розвити вміння застосовувати знання в практичній діяльності. Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів Безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу. ”Інтерактив” у перекладі з англійської «inter» - взаємний, «act» - діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії. Кажуть, нове – це добре забуте старе. В історії освіти в Україні вже були спроби використання методик, що ґрунтуються на принципах взаємного навчання. В 20-ті роки минулого століття, епоху масштабного реформування освіти, в школах вводили бригадно-лабораторний і проектний методи, випробовували роботу в парах змінного складу, екскурсії і практику на виробництва. Все це було передовим словом у радянській та світовій педагогіці Уже пізніше розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70 – 80-х років Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання. Однак, на жаль, у радянських школах використання таких методів було швидше винятком, ніж правилом. Тим часом у Західній Європі і США групові форми навчання, можна сказати, сіялися і колосилися. З кожним роком методики розвивались і вдосконалювались. Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує разючі результати. У схемі, відомій під назвою „Піраміда навчання”, вражаючі данні: лекція гарантує п’ять відсотків засвоєння викладеного матеріалу, читання - 10, дискусійні групи вже – 50, а навчання інших чи практичне застосування знань – 90 відсотків. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція: “Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію.” Працюючи, над проблемою „Узагальнення і систематизація знань учнів в процесі вивчення біології з використанням інтерактивних технологій ”, на кожному уроці намагаюсь формувати вміння та навички учнів самостійно здобувати систематизувати та поглиблювати знання , використовувати їх в практичній діяльності. Під час вивчення нового матеріалу головну увагу звертаю на самостійну роботу з підручником, тому, що вміння швидко і продуктивно працювати з підручником в значній мірі буде розвантажувати учнів, вони зможуть витрачати менше часу на виконання домашніх завдань і на вивчення матеріалу в класі. Під час роботи з підручником використовую такі форми роботи : складання плану, виділення головної думки , робота з термінами, робота з малюнками і схемами. Велике значення для засвоєння учнями знань є робота з підручником при складанні схем і таблиць. Така робота сприяє узагальненню і систематизації знань, вчить чітко і узагальнено висловлювати свої думки. Цей вид роботи найбільш складний. Спочатку учням пропонується заповнити готові схеми і таблиці. Учні повинні вміти пояснити їх будову, розкрити значення кожної графи, вміти підібрати інформацію з тексту підручника. Учні поступово вчаться робити короткі, узагальнюючі записи у формі називних речень, не допускаючи переписування не переробленого тексту з підручника При вивченні нового матеріалу, велике значення надаю проведенню лабораторних та практичних робіт. Більшу частину уроку учні працюють з натуральними об`єктами, результати своїх спостережень учні оформляють у формі малюнків , таблиць і схем. Важливим результатом роботи є висновок , в якому учні вчаться виділяти головні ознаки природних об`єктів, формувати ведучі біологічні поняття, не розпилюючи увагу на деталі. Заключним етапом вивчення теми є узагальнюючий урок Для систематизації та узагальнення виділяю ключові питання теми. Увагу звертаю на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно наслідкових зв`язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Звертаю увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємоз`язків – схему, узагальнюючу таблицю. На цих уроках учні виконують індивідуальні та групові завдання на початковому, середньому, достатньому та творчому рівні. У формі різноманітних завдань ( тести, закінчити речення, дати визначення термінам, знайти і виправити помилку, скласти або закінчити логічну схему, заповнити таблицю) учні вчаться розпізнавати, характеризувати, порівнювати робити висновки. Застосування проблемного навчання на уроках біології Суть проблемного навчання треба розуміти як організацію навчального процесу, коли під керівництвом учителя створюється проблемна ситуація, а самостійна діяльність учнів спрямована на усвідомлення, сприйняття та її вирішення, у результаті чого набуваються нові знання та вміння. Найбільш високий навчально-виховний ефект дає використання проблемного навчання при вивченні нового матеріалу: при цьому основний навчальний матеріал, як правило, засвоюється учнями на уроці. Застосовується така форма проблемного навчання, як правило, в тих випадках, коли учні не мають достатнього запасу знань, щоб активно приймати участь в рішенні проблеми. Наприклад, перед вивченням теми “Вищі спорові рослини” (7 клас), учням ставиться питання: “Які особливості будови та розмноження спорових рослин дозволили вийти їм на суходіл?”, або у темі “Запліднення у квіткових рослин”: “Чому запліднення у квіткових рослин має назву “подвійного запліднення?”. Розділ “Біологія людини” (9 клас), тема “Значення опорно-рухової системи. Будова та ріст кісток”: “Які особливості будови та хімічного складу кісток роблять їх твердими, міцними та пружними?”, або тема “Кровообіг. Серце, його будова”: “Які особливості будови серця забезпечують рух крові через серце в одному напрямку?”, або тема: “Серцевий цикл. Робота серця”: “Завдяки чому серце працює протягом життя людини без помітного стомлення?”. В розділі “Загальна біологія” (10 клас), тема “Віруси – неклітинні форми життя”: “Які особливості вірусів дозволяють віднести їх до неклітинних форм життя, що займають проміжне положення між живою та неживою природою?”. В своїй роботі я застосовую різноманітні проблемні ситуації 1. Ситуація невідповідності. При вивченны теми «Травлення в ротовій порожнині» запитую учнів: «Чи треба жувати манну кашу?». Або, під час проведення лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові” учням пропонується дати відповідь на питання “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?”. Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаємо шукати відповідь на питання. 2. Ситуація несподіванки. Як боби пароплав зірвали. Великий пароплав “Харків” плив із кордону до рідних берегів. Всі його трюми були наповнені бобами. Недалеко від Константинополя сталась неприємність: пароплав наскочив на кам’яну міль. Пароплав пройшов днищем по дну і, зробивши невелику пробоїну , так би і доплив до Одеси, як би не боби. Через деякий час з великим шумом лопнули шви бортів і палуби. Пароплав розламався на дві частини. На щастя ніхто не постраждав. Яка ж причина аварії? 3. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та супоставлення явищ та факторів. Наприклад, при вивченні теми “Птахи ” (7 клас), повідомляю, що ці тварини зуміли опонувати повітряним середовищем. Пропонує питання: “Давайте спробуємо разом з’ясувати, які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від плазунів, опонувати повітряним середовищем та освоїти суходіл?”. І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник в ході бесіди з’ясовуємо ці зміни. Або, тема “Запилення квіткової рослини”: “Давайте з’ясуємо, чи будуть між собою відрізнятися рослини, які запилюються вітром від рослин, які запилюються комахами?”. Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін розпускання квіток і таке інше, формулюються відповідні висновки. 4. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів. Наприклад, після вивчення теми “Травлення в шлунку” та “Травлення в кишечнику” (“Біологія людини”, 9 клас): “Знаючи будову та функції шлунку та кишечнику, зробіть висновок: чому шлунок короткий та об’ємистий, а кишечник довгий та тонкий?”. . Методичні прийоми формування творчих здібностей учнів Наводжу деякі приклади інтерактивних вправ, які використовую на уроках біології : - робота в парах ( один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому ); - діалог рівнина ( читання або вивчення тексту абзацами – знайдіть в тексті нові слова, поясніть їх значення, наведіть основні об’єкти про які йдеться в цьому абзаці ) ; - діалог Сократа ( учні самостійно формулюють проблеми та пропонують шляхи їх розв’язання ) ; - навчальна пара ( усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом, який поданий на картці. у правому ряду сидять „учні „, у лівому – „ вчителі „. Завдання вчителя ставити питання, щодо опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття ) ; - мозковий штурм ( метод колективного обговорення, що здійснюється через вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці ) ; - кооперативне навчання ( ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями та учнями. Навчальна співпраця буде результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі ); - техніка полікантних груп ( чітко формується завдання, самостійне продумування і записування ідей попереднє голосування, дискусія за попереднім голосуванням, остаточне голосування ) ; - метод снігова куля ( використовується коли необхідно, щоб учасники спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д. ) ; - метод карусель ( ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається ) ; - метод броунівський рух ( цей метод дозволяє кожному учневі виступити в ролі вчителя ) ; - уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку тримаючи в руках уявний мікрофон ) ; - ланцюжок ( учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають на них ) ; - методика тренінгу ( обговорення доповідей, проблем у колі тримаючи один одного за руки ) ; - робота в малих групах ( розподіляються обов’язки між членами групи : секретар, доповідач, дослідник ,аналітик. Кожен виконує свою функцію ). Використання комп’ютерних технологій При викладанні біології на різних етапах уроку використовую електронні програми ЗАД Транспортні системи Біологія 8,9,10,11 класи,пропоную учням самостійно створювати презентації для вивчення тем уроків та захисту творчих робіт Систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, призводить на мою думку до: підвищення якісного рівня використання наочності на уроці; підвищення продуктивності уроку; установлення міжпредметних зв’язків; з’являється можливість організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики; вчитель, що створює презентацію, змушений звертати величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів; змінюються на краще взаємини з учнями, « далекими» від біології, особливо тих, хто захоплюється інформатикою; змінюється, особливо в учнів 5 – 7 класів, відношення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь – якій галузі людської діяльності. Для організації учнів на уроках природознавства можна використовувати різноманітні методи та прийоми , спрямовані - на активну роботу учнів на уроці; - більш ґрунтовне засвоєння нового матеріалу ; - розвиток пізнавального інтересу; - розвиток уміння міркувати , узагальнювати, робити висновки. Пропоную вашій увазі ті методи і прийоми , які використовую на різних етапах уроку. І Повторення та активізація опорних знань 1. Робота з термінами і поняттями - Словниковий диктант ( дається визначення терміна учні записують термін)
- Робота з термінами у парах. - Використовуючи термін скласти кросворд. - Згрупувати терміни. - Термінологічний ком ( учням пропонується записати назви термінів вивчених уданій темі. Відповідати починає той учень, який записав найменшу кількість термінів, перемагає той учень , який знає найбільшу кількість термінів) 2 Робота із схемами ( учням пропонується скласти схему , закінчити схему, скласти розповідь за схемою).
Іннова́ції — об'єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового — новації. В науковий лексикон цей термін вперше ввів Й. Шумпетер, що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу». Крім того інновація розглядалася Й. Шумпетером як нова функція виробництва, її нова комбінація. Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві. Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво, управління підприємством та галуззю. Щось, що сприймається як нове, як нововведення. Форма керованого розвитку вже існуючих систем. Процес, в ході якого винахід або відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає давати економічний ефект. Значення інформації в сучасному суспільстві постає на перший план, тому учні повинні опанувати інформаційні технології, уміння одержувати, а також критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію. Саме цим і пояснюється актуальність застосування інтерактивних формі методів на уроках біології. Суспільство, „ Епохи інформації ” вимагає від людини: певних умінь, які можна застосовувати за будь – яких обставин; уміння мислити , а не накопичувати певну суму знань і поглядів; не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань; комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими спільно досягати мети. Процес навчання в школі повинен забезпечувати орієнтацію учнів в інформаційному просторі, розвити вміння застосовувати знання в практичній діяльності. Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів Безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу. ”Інтерактив” у перекладі з англійської «inter» - взаємний, «act» - діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії. Кажуть, нове – це добре забуте старе. В історії освіти в Україні вже були спроби використання методик, що ґрунтуються на принципах взаємного навчання. В 20-ті роки минулого століття, епоху масштабного реформування освіти, в школах вводили бригадно-лабораторний і проектний методи, випробовували роботу в парах змінного складу, екскурсії і практику на виробництва. Все це було передовим словом у радянській та світовій педагогіці Уже пізніше розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70 – 80-х років Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання. Однак, на жаль, у радянських школах використання таких методів було швидше винятком, ніж правилом. Тим часом у Західній Європі і США групові форми навчання, можна сказати, сіялися і колосилися. З кожним роком методики розвивались і вдосконалювались. Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує разючі результати. У схемі, відомій під назвою „Піраміда навчання”, вражаючі данні: лекція гарантує п’ять відсотків засвоєння викладеного матеріалу, читання - 10, дискусійні групи вже – 50, а навчання інших чи практичне застосування знань – 90 відсотків. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція: “Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію.” Працюючи, над проблемою „Узагальнення і систематизація знань учнів в процесі вивчення біології з використанням інтерактивних технологій ”, на кожному уроці намагаюсь формувати вміння та навички учнів самостійно здобувати систематизувати та поглиблювати знання , використовувати їх в практичній діяльності. Під час вивчення нового матеріалу головну увагу звертаю на самостійну роботу з підручником, тому, що вміння швидко і продуктивно працювати з підручником в значній мірі буде розвантажувати учнів, вони зможуть витрачати менше часу на виконання домашніх завдань і на вивчення матеріалу в класі. Під час роботи з підручником використовую такі форми роботи : складання плану, виділення головної думки , робота з термінами, робота з малюнками і схемами. Велике значення для засвоєння учнями знань є робота з підручником при складанні схем і таблиць. Така робота сприяє узагальненню і систематизації знань, вчить чітко і узагальнено висловлювати свої думки. Цей вид роботи найбільш складний. Спочатку учням пропонується заповнити готові схеми і таблиці. Учні повинні вміти пояснити їх будову, розкрити значення кожної графи, вміти підібрати інформацію з тексту підручника. Учні поступово вчаться робити короткі, узагальнюючі записи у формі називних речень, не допускаючи переписування не переробленого тексту з підручника При вивченні нового матеріалу, велике значення надаю проведенню лабораторних та практичних робіт. Більшу частину уроку учні працюють з натуральними об`єктами, результати своїх спостережень учні оформляють у формі малюнків , таблиць і схем. Важливим результатом роботи є висновок , в якому учні вчаться виділяти головні ознаки природних об`єктів, формувати ведучі біологічні поняття, не розпилюючи увагу на деталі. Заключним етапом вивчення теми є узагальнюючий урок Для систематизації та узагальнення виділяю ключові питання теми. Увагу звертаю на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно наслідкових зв`язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Звертаю увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємоз`язків – схему, узагальнюючу таблицю. На цих уроках учні виконують індивідуальні та групові завдання на початковому, середньому, достатньому та творчому рівні. У формі різноманітних завдань ( тести, закінчити речення, дати визначення термінам, знайти і виправити помилку, скласти або закінчити логічну схему, заповнити таблицю) учні вчаться розпізнавати, характеризувати, порівнювати робити висновки. Застосування проблемного навчання на уроках біології Суть проблемного навчання треба розуміти як організацію навчального процесу, коли під керівництвом учителя створюється проблемна ситуація, а самостійна діяльність учнів спрямована на усвідомлення, сприйняття та її вирішення, у результаті чого набуваються нові знання та вміння. Найбільш високий навчально-виховний ефект дає використання проблемного навчання при вивченні нового матеріалу: при цьому основний навчальний матеріал, як правило, засвоюється учнями на уроці. Застосовується така форма проблемного навчання, як правило, в тих випадках, коли учні не мають достатнього запасу знань, щоб активно приймати участь в рішенні проблеми. Наприклад, перед вивченням теми “Вищі спорові рослини” (7 клас), учням ставиться питання: “Які особливості будови та розмноження спорових рослин дозволили вийти їм на суходіл?”, або у темі “Запліднення у квіткових рослин”: “Чому запліднення у квіткових рослин має назву “подвійного запліднення?”. Розділ “Біологія людини” (9 клас), тема “Значення опорно-рухової системи. Будова та ріст кісток”: “Які особливості будови та хімічного складу кісток роблять їх твердими, міцними та пружними?”, або тема “Кровообіг. Серце, його будова”: “Які особливості будови серця забезпечують рух крові через серце в одному напрямку?”, або тема: “Серцевий цикл. Робота серця”: “Завдяки чому серце працює протягом життя людини без помітного стомлення?”. В розділі “Загальна біологія” (10 клас), тема “Віруси – неклітинні форми життя”: “Які особливості вірусів дозволяють віднести їх до неклітинних форм життя, що займають проміжне положення між живою та неживою природою?”. В своїй роботі я застосовую різноманітні проблемні ситуації 1. Ситуація невідповідності. При вивченны теми «Травлення в ротовій порожнині» запитую учнів: «Чи треба жувати манну кашу?». Або, під час проведення лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові” учням пропонується дати відповідь на питання “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?”. Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаємо шукати відповідь на питання. 2. Ситуація несподіванки. Як боби пароплав зірвали. Великий пароплав “Харків” плив із кордону до рідних берегів. Всі його трюми були наповнені бобами. Недалеко від Константинополя сталась неприємність: пароплав наскочив на кам’яну міль. Пароплав пройшов днищем по дну і, зробивши невелику пробоїну , так би і доплив до Одеси, як би не боби. Через деякий час з великим шумом лопнули шви бортів і палуби. Пароплав розламався на дві частини. На щастя ніхто не постраждав. Яка ж причина аварії? 3. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та супоставлення явищ та факторів. Наприклад, при вивченні теми “Птахи ” (7 клас), повідомляю, що ці тварини зуміли опонувати повітряним середовищем. Пропонує питання: “Давайте спробуємо разом з’ясувати, які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від плазунів, опонувати повітряним середовищем та освоїти суходіл?”. І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник в ході бесіди з’ясовуємо ці зміни. Або, тема “Запилення квіткової рослини”: “Давайте з’ясуємо, чи будуть між собою відрізнятися рослини, які запилюються вітром від рослин, які запилюються комахами?”. Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін розпускання квіток і таке інше, формулюються відповідні висновки. 4. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів. Наприклад, після вивчення теми “Травлення в шлунку” та “Травлення в кишечнику” (“Біологія людини”, 9 клас): “Знаючи будову та функції шлунку та кишечнику, зробіть висновок: чому шлунок короткий та об’ємистий, а кишечник довгий та тонкий?”. . Методичні прийоми формування творчих здібностей учнів Наводжу деякі приклади інтерактивних вправ, які використовую на уроках біології : - робота в парах ( один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому ); - діалог рівнина ( читання або вивчення тексту абзацами – знайдіть в тексті нові слова, поясніть їх значення, наведіть основні об’єкти про які йдеться в цьому абзаці ) ; - діалог Сократа ( учні самостійно формулюють проблеми та пропонують шляхи їх розв’язання ) ; - навчальна пара ( усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом, який поданий на картці. у правому ряду сидять „учні „, у лівому – „ вчителі „. Завдання вчителя ставити питання, щодо опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття ) ; - мозковий штурм ( метод колективного обговорення, що здійснюється через вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці ) ; - кооперативне навчання ( ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями та учнями. Навчальна співпраця буде результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі ); - техніка полікантних груп ( чітко формується завдання, самостійне продумування і записування ідей попереднє голосування, дискусія за попереднім голосуванням, остаточне голосування ) ; - метод снігова куля ( використовується коли необхідно, щоб учасники спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д. ) ; - метод карусель ( ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається ) ; - метод броунівський рух ( цей метод дозволяє кожному учневі виступити в ролі вчителя ) ; - уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку тримаючи в руках уявний мікрофон ) ; - ланцюжок ( учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають на них ) ; - методика тренінгу ( обговорення доповідей, проблем у колі тримаючи один одного за руки ) ; - робота в малих групах ( розподіляються обов’язки між членами групи : секретар, доповідач, дослідник ,аналітик. Кожен виконує свою функцію ). Використання комп’ютерних технологій При викладанні біології на різних етапах уроку використовую електронні програми ЗАД Транспортні системи Біологія 8,9,10,11 класи,пропоную учням самостійно створювати презентації для вивчення тем уроків та захисту творчих робіт Систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, призводить на мою думку до: підвищення якісного рівня використання наочності на уроці; підвищення продуктивності уроку; установлення міжпредметних зв’язків; з’являється можливість організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики; вчитель, що створює презентацію, змушений звертати величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів; змінюються на краще взаємини з учнями, « далекими» від біології, особливо тих, хто захоплюється інформатикою; змінюється, особливо в учнів 5 – 7 класів, відношення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь – якій галузі людської діяльності. Для організації учнів на уроках природознавства можна використовувати різноманітні методи та прийоми , спрямовані - на активну роботу учнів на уроці; - більш ґрунтовне засвоєння нового матеріалу ; - розвиток пізнавального інтересу; - розвиток уміння міркувати , узагальнювати, робити висновки. Пропоную вашій увазі ті методи і прийоми , які використовую на різних етапах уроку. І Повторення та активізація опорних знань 1. Робота з термінами і поняттями - Словниковий диктант ( дається визначення терміна учні записують термін)
- Робота з термінами у парах. - Використовуючи термін скласти кросворд. - Згрупувати терміни. - Термінологічний ком ( учням пропонується записати назви термінів вивчених уданій темі. Відповідати починає той учень, який записав найменшу кількість термінів, перемагає той учень , який знає найбільшу кількість термінів) 2 Робота із схемами ( учням пропонується скласти схему , закінчити схему, скласти розповідь за схемою).
4.Графічний диктант ( правильне твердження позначте знаком „+”, неправильне знаком „- ”) Наприклад: -У процесі фотосинтезу утворюються неорганічні речовини і кисень - - Фотосинтезуючі рослини поглинають вуглекислий газ. + - Рослини синтезують органічні речовини з неорганічних + 5.Тести ( використання різних типів тестових завдань з певної теми ) ІІ Мотивація Обов`язковим етапом уроку є мотивація – формування позитивного ставлення до теми , що вивчається ( „ Мені це цікаво!” ) - Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди . ( Залучаються знання і досвід учнів , наводяться приклади ситуації , наголошується на практичному значенні теми, що вивчається.) - Мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації. ( Постановка питання демонстрація досліду , надання до уваги учнів логічної суперечності , для розв`язання та пояснення яких у дітей не вистачає знань.) - Мотивація навчальної діяльності шляхом використання технології „ Мозкова атака”. - Мотивація навчальної діяльності шляхом опрацювання тексту періодичних видань .( Учням роздаються газети , журнали , сторінки видань , де розміщено інформацію , що стосується теми уроку . Звертається увага учнів на конкретну інформацію ,наголошуючи увагу на її важливість для кожного учня.) - Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань. Складання кросвордів ( розгадуючи кросворд учні знаходять ключові слова теми). - Проведення спостережень за природними об`єктами ( ростом і розвитком рослин ,залежності росту і розвитку рослин від освітлення, спостереження за домашніми тваринами) у формі індивідуальних завдань. - Проведення дослідів , що доводять процес дихання рослин та процес фотосинтезу. - Мотивація навчальної діяльності в процесі створення ігрової ситуації ( спростувати вигадки барона Мюнхаузена , розгадування загадок пов`язаних зданою темою) - Мотивація навчальної діяльності шляхом використання технології „Мікрофон” ( учні за допомогою „ мікрофона” самостійно формулюють позитивну мотивацію для вивчення певної теми ) ІІІ Вивчення нового матеріалу „ Учитель – учень” Працюючи в парах , учні вивчають різний навчальний матеріал , а потім один стає „ вчителем” та пояснює іншому прочитане , після чого вони міняються ролями. „ Творча лабораторія” Клас об`єднається у групи . Кожна група шукає відповіді на проблемне питання , після обговорення роблять певні висновки , заповнюють таблицю або схему „ Конкурс запитань” Вивчаючи матеріал самостійно , учні готують по кілька питань творчого проблемного характеру. Обмін запитань та відповідей у формі конкурсу. Конкурс - захист творчих робіт. Учні вибирають теми робіт над якими працюють . На узагальнюючому або підсумковому уроці захищають свою роботу. IV Закріплення „ Навчимося перевіряти та оцінювати свої знання” „ Мікрофон” Передаючи „мікрофон” по ланцюжку учні відповідають на питання з вивченої теми , доповнюючи одне одного. Метод „ Прес”. Тестування. Складання узагальнюючого висновку. „Власні приклади” Учні наводять власні приклади ,де застосовуються набуті знання. Виконання лабораторної або практичної роботи. V Домашнє завдання 1. Вивчити текст. 2. Підібрати приклади з власного досвіду. 3. Підібрати цікаву інформацію з періодичної преси , інтернету з даної теми. 4. Скласти тести. 5. Скласти кросворд. 6. Скласти листівку. 7. Провести спостереження за домашніми рослинами та тваринами. 8. Закласти досліди та провести спостереження. Повний текст Доповіді див. за посиланням | |||||||||||||||||||
| Переглядів: 779 | | |||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |